Олександр

Отак подивишся здаля на маскаля, не наче і справді він людина. Та відкурив і до Кремля, воно було і є скотина. Йому завжди усього мало, де тільки всралося чи стало, Уже валає от того, то все і склонний його. Та хай тебе ухопить кат, який же ти убійся брат, Живи у рідному краю, катись в масковію свою, І раз причина тут така, і дорога в тебе не близька, То я тобі, як друг і брат, піддати можу і підзади.